Давид Жванія народився в Тбілісі. У 1991 році закінчив факультет планування народного господарства Тбіліського університету, здобувши фах економіста. З 1991 року проживав і працював в Україні, а з 1999-го отримав українське громадянство.
Бізнес-діяльність
Жванія спільно з Миколою Мартиненком брав участь у створенні АТ “Торговий дім”. У 1998 році очолив підприємство “Брінкфорд Конс (Україна) Лімітед”, яке займалося постачанням російського ядерного палива для українських АЕС. У 2001 році став головою правління ЗАТ “Брінкфорд”, що стало його останнім місцем роботи перед політичною кар’єрою.
Політична кар’єра
У 2002 році Жванія став народним депутатом України за списком блоку “Наша Україна” (33-й номер у списку). Спочатку був безпартійним, пізніше вступив до партії “Народний Союз Наша Україна” та став членом її політради.
Під час президентської кампанії 2004 року обіймав посаду заступника керівника штабу опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Був одним із наближених до Ющенка осіб і навіть став хрещеним батьком його сина Тараса. Його ім’я неодноразово згадувалося у зв’язку зі справою про отруєння Ющенка, оскільки він був присутнім на відомій вечері з керівництвом СБУ.
З лютого по вересень 2005 року обіймав посаду міністра з питань надзвичайних ситуацій у першому уряді Юлії Тимошенко. Після його відставки крісло міністра зайняв Віктор Балога.
Після відставки ще тричі обирався народним депутатом: у 2006 році – за списком блоку “Наша Україна”, у 2007-му – від блоку “Наша Україна – Народна самооборона”. У червні 2010 року приєднався до коаліції “Стабільність і реформи”, сформованої Партією регіонів, КПУ та Блоком Литвина. Через кілька днів створив депутатську групу “Право вибору”, згодом приєднався до партії “Християнсько-демократичний союз”.
У 2012–2014 роках був народним депутатом VII скликання, обраним як самовисуванець по округу №140 (Одеська область). Очолював Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, входив до фракції Партії регіонів. Після розгону протестувальників на Євромайдані в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року заявив про вихід з фракції.
На позачергових виборах 2014 року знову балотувався в окрузі №140, але поступився самовисуванцю Василю Гуляєву.
Бізнес-інтереси та статки
За декларацією за 2003 рік, сім’я Жванії володіла колекцією дорогих іноземних автомобілів, серед яких “Porsche”, “Mercedes”, “Jaguar”, “BMW”. Він мав відношення до бізнес-структур “Брінкфорд”, Керченського суднобудівного заводу “Залив”, ОАО “Луганський верстатобудівний завод”, Луганського патронного заводу, “Діамант-Банку” тощо. Сам Жванія заявляв, що ніколи не був власником підприємств, а лише працював ефективним менеджером, отримуючи високі бонуси.
У 2006, 2007 і 2008 роках входив у список “100 найвпливовіших людей України” за версією журналів “Кореспондент” та “Фокус”. У 2011 році “Фокус” оцінив його статки у $110 млн (106-те місце у рейтингу “200 найбагатших людей України”). У 2013 році його статки знизилися до $83 млн (127-ме місце у рейтингу).
Нагороди
24 серпня 2013 року нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня.
Сім’я
Був одружений із Оксаною Жванією, мав чотирьох дітей: трьох доньок – Анну, Діану, Софію та сина Давида.
Загибель
9 травня 2022 року Давид Жванія загинув під ворожим обстрілом на блокпості окупантів поблизу села Білогор’я Пологівського району Запорізької області. Його автомобіль вибухнув унаслідок прямого влучення снаряда.