Іван Драч

Фото: Вікіпедія

Іван Драч (1936–2018) – видатний український поет, драматург, перекладач, сценарист, літературний критик, а також громадський діяч. Його творчість та життєвий шлях стали важливими етапами в розвитку української культури та літератури XX століття.

Біографія

Іван Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи, він працював викладачем російської мови та літератури в місцевій семирічній школі, а також інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ.

У 1955–1958 роках Іван служив у Радянській Армії, після чого намагався вступити до Київського гуманітарного університету. Однак через політичні причини його виключили за “антирадянські настрої”. Після цього Драч активно входив до літературних колів і співпрацював з дисидентськими групами, висловлюючи вірші із критикою радянської влади.

У 1961 році поет поновив навчання на заочному відділенні університету та працював у редакції газети “Літературна Україна”. Вже через рік він став членом Спілки письменників. З 1964 по 1974 рік здобував освіту кіносценариста у Москві та працював на кіностудії імені О. Довженка.

Попри політичні репресії, Драч залишався активним у творчості і публіцистиці, а з початком Перебудови знову відновив свої зв’язки з дисидентськими колами. У 1989 році він став першим секретарем Київської організації Спілки письменників України, а згодом був обраний головою Народного Руху України та депутатом Верховної Ради УРСР.

Протягом своєї кар’єри він також займав численні важливі державні посади, зокрема був головою Української всесвітньої координаційної ради та членом Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка. Іван Драч пішов з активної політичної діяльності в 2014 році, після чого став головою Комітету з присудження премії “Українська книжка року”.

Іван Драч помер 19 червня 2018 року від важкої хвороби легень. Його поховали в рідному селі, поруч з могилою сина Максима.

Творча спадщина

Іван Драч почав писати вірші ще в підлітковому віці, а перший його вірш “Ми за мир” був опублікований у 1951 році. Уже в 1960-х роках його поезія привернула увагу критики, і він став одним із головних представників української поезії 60-х років. Перші збірки Драча, такі як “Соняшник” (1962) та “Протуберанці серця” (1965), зробили його ім’я відомим в Україні та за її межами.

Протягом свого творчого життя він опублікував понад 10 збірок поезії, серед яких “Балади буднів” (1967), “Корінь і крона” (1974), “Чорнобильська мадонна” (1987), “Храм сонця” (1988) та інші. Поезія Драча була позначена глибокими метафорами, патріотизмом, космізмом, а також пошуками гармонії між людиною і природою. Він також був автором численних кіносценаріїв, серед яких фільми про українських митців, таких як Леся Українка та Микола Лисенко.

Літературна спадщина та новаторство

Поезія Драча була відзначена особливою метафоричністю, поєднанням гіперболізації і розкішних образів. В його творах часто фігурували такі мотиви, як любов до Батьківщини, національна гідність, а також філософські роздуми про життя та смерть. Його поезія активно відображала реалії часу та політичні події, зокрема Чорнобильську катастрофу і рух за незалежність України.

Іван Драч був важливим лідером шістдесятників, він відіграв ключову роль у відродженні української поезії та літератури після важких років сталінських репресій. Його твори мали великий вплив на покоління письменників, а його політичні погляди зробили його важливою фігурою в історії українського національного руху.

Нагороди та визнання

Протягом своєї кар’єри Іван Драч отримав численні нагороди, серед яких:

  • Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976) за збірку віршів “Корінь і крона”.

  • Державна премія СРСР (1983) за збірку “Зелена брама”.

  • Орден князя Ярослава Мудрого (1996, 2001, 2011).

  • Звання Герой України (2006) за вагомий внесок у розвиток української культури.

Ушанування пам’яті

На честь Івана Драча в Україні було названо кілька вулиць у містах Івано-Франківськ, Київ, Ковель та інших. Йому присвячено численні книги та телефільм, а також наукові дослідження, що висвітлюють його життя та творчість.

Таким чином, Іван Драч залишив незабутній слід у українській культурі і літературі, а його творчість буде жити в серцях поколінь.