Оголошення
Підписка на електронний бюлетень


Підписавшись, ви будете отримувати анонси подій, майбутніх акцій, новини

Фінансова підтримка

 Зробіть благодійне пожертвування через online-платіж на рахунок організації

 

 

Ваша фінансова допомога дає нам можливість діяти !

Актуальні новини та події
Інформаційні партнери

 

 

 

Facebook

Рекомендуємо відео

«Вредные выбросы». Почему они вредны

 

RU  EN
Події
Сильна угода чи красивий маніфест – чого чекати від кліматичного саміту в Парижі?

Триває другий тиждень кліматичних переговорів ООН в Парижі, головною метою яких є підписання нової глобальної угоди з питань зміни клімату. 5 грудня 2015 року учасниками конференції було погоджено черговий варіант проекту цього документу. В останній редакції проекту кліматичної угоди залишається досить багато «опцій», тобто позицій, в формулюванні яких подано декілька варіантів.


Зокрема, дві опції збережено в пункті про глобальну довгострокову мету угоди: «З метою посилення глобального реагування на загрозу зміниклімату Сторони погоджуються вживати невідкладнихзаходів та активізувати співпрацю і підтримку, з тим щоб утримати зростання глобальної середньої температури [нижче 1,5°C] [або] [набагато нижче 2°C] понаддоіндустріальні рівні». На встановленні глобальної мети на рівні не більше 1,5℃ наполягають країни, найбільш вразливі до зміни клімату, (зокрема, Форум Найбільш Вразливих Країн, який включає 20 держав) та  громадські природоохоронні організації (зокрема, CAN, Greenpeace, YOUNGO, SustainUSта інші). За 1,5C у якості довгострокової мети виступають Франція, Австралія, Німеччина, Канада, загалом 119 країн. Однак Саудівська Аравія та інші арабські країни не погоджуються з таким визначенням глобальної мети і блокують його прийняття.

Варто відзначити, що різниця між цими цифрами досить значна. Для острівних країн це питання виживання. Наразі підвищення світової температури вже сягнуло 0,85C від доіндустріального рівня і швидко наближається до 1C. Згідно з аналізом очікуваних національно-визначених внесків, навіть при виконанні всіма країнами взятих на себе зобов’язань, цього буде недостатньо для утримання глобального потепління навіть в межах 2C. Моделювання показало, що при виконанні країнами своїх національних зобов’язань  глобальна температура може збільшитись на 3-4C. Це означає, що необхідно вжити додаткових заходів зі скорочення викидів парникових газів, якщо людство хоче запобігти кліматичній катастрофі. За прогнозомросійського еколога Олексія Кокоріна, при підвищенні світової температури на 2C кількість людей, які постраждають від негативних наслідків зміни клімату, може становити приблизно 300-500 мільйонів осіб. При підвищенні світової температури на 3C кількість постраждалих від зміни клімату буде значно більшою і може сягнути 3 мільярдів осіб.
Таким чином, за тиждень переговорів сторонам не вдалось дійти згоди навіть в такому принципіальному пункті майбутньої угоди, як спільна довгострокова мета. Чимало невизначених і неоднозначних формулювань залишається і в інших пунктах проекту угоди.

Зокрема, тривають жваві дебати щодо диференціації сторін: які країни мають надавати, а які – отримувати фінансову допомогу. Наразі неясно, чи буде збережено стару диференціацію, за якою всі країни розділялись на дві групи: розвинені країни, які надають допомогу, та країни, що розвиваються, які мають право отримувати допомогу для скорочення викидів та адаптації. Деякі країни виступають за впровадження нової диференціації сторін за кількома показниками, щоб врахувати зміни, які відбулись в світовій економіці протягом останніх років.Позицію щодо впровадження нової диференціації сторін підтримує й українська делегація. Наразі в тексті проекту угоди фігурують терміни «розвинуті країни» і «країни, що розвиваються». Крім того, в розділі про фінансові механізми реалізації угоди вказано, що допомогу надаватимуть країни «які в змозі це робити» (in a position to do so),а отримуватимуть кошти країни «які потребують підтримки» (in need of support). Причому ці визначення можуть не співпадати з переліком розвинених країн і  країн, що розвиваються, а мають враховувати економічне положення і політичні умови кожної держави індивідуально. Таким чином, Україна, ймовірно, залишиться в групі розвинених країн, однак збереже за собою право на отримання міжнародної фінансової допомоги для реалізації заходів зі скорочення викидів та адаптації до того часу, поки її економічне положення не покращиться і не стабілізується.

Загалом, говорячи про роботу учасників переговорів над проектом майбутньої угоди, можна відзначити тенденцію до максимального виключення з тексту угоди всіх чітких цифрових показників, і заміни їх більш «округлими», розмитими словесними формулюваннями. Така тенденція викликає занепокоєння, оскільки красиві слова можна розуміти і трактувати по різному. Без чітких цифрових індикаторів угода не матиме сили, необхідної для того, щоб спонукати країни до рішучих кліматоохоронних дій.

Робота над кліматичною угодою продовжується за закритими дверима. Спостерігачів майже не допускають до зали переговорів, і навіть можливість подивитись трансляцію переговорного процесу існує не завжди. Незважаючи на проголошення принципу прозорості, як одного з ключових принципів Паризької угоди, більшість зустрічей та сесій повністю закриті для спостерігачів.

У делегатів країн залишилось лише декілька днів для того, щоб виконати величезну роботу над узгодженням проекту кліматичної угоди. Президент СОР 21 Лоран Фабіус закликав сторони «вийти на територію компромісу». Пошук компромісних рішень і досягнення консенсусу залишаються необхідною умовою для того, щоб Паризька угода відбулась. Цей момент є надзвичайно важливим для всього людства і надзвичайно відповідальним для всіх сторін, залучених до участі в переговорному процесі. Доля майбутніх поколінь вирішується тут і зараз.


Опубліковано 09.12.2015
601 переглядів | для друку