Оголошення
Підписка на електронний бюлетень


Підписавшись, ви будете отримувати анонси подій, майбутніх акцій, новини

Фінансова підтримка

 Зробіть благодійне пожертвування через online-платіж на рахунок організації

 

 

Ваша фінансова допомога дає нам можливість діяти !

Актуальні новини та події
Інформаційні партнери

 

 

 

Facebook

ВКонтакте
 

Рекомендуємо відео

Команда Театру Тіней Fireflies представляє постановку про важливість охорони навколишнього середовища

 

RU  EN
Події
SOS: агробізнес хоче знищити унікальний заповідник «Орільський»

13 листопада 2014 року в дніпропетровському медіа-центрі «ДНІПРО ПОСТ» відбулась прес-конференція, присвячена конфлікту, викликаному будівництвом великої звіроферми з вирощування норки на території земель, зарезервованих під створення національного природного парку «Орільський». В ході прес-конференції вчені та лідери громадських екологічних організацій виступили категорично проти будівництва звіроферми на землях, зарезервованих під заповідні об’єкти. Україна підписала декілька міжнародних документів, згідно з якими зобов’язана виділити під заповідники не менше 12% земель. Однак через високий рівень корупції та потужне агропромислове лобі цей процес просувається вкрай повільно, взяті зобов’язання досі не виконані. За кількістю створених заповідників Дніпропетровська область є аутсайдером, на сьогоднішній день діючі заповідники займають лише 2% її території. Вчені вважають, що створення заповідних зон є необхідним для підтримки балансу в навколишньому середовищі, відновленню рослинного і тваринного світу, забезпеченню сприятливих умов для життя людини.

 

 

Передісторія створення заповідних об’єктів у Дніпропетровській області
Процес створення заповідних об’єктів у Дніпропетровській області розпочався наприкінці 90-х років. Протягом декількох років ця науково-дослідницька робота велась за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної фінансової допомоги. В результаті проведеної роботи стало ясно, що через величезне промислове навантаження в Дніпропетровській області практично не залишилося цінних земель, придатних для створення заповідників. Водночас були виявлені унікальні ділянки, на яких збереглися десятки різних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Одним з таких місць є територія села Шульгівка. Ці землі розташовані на лівому березі Дніпра, вздовж Дніпродзержинського водосховища. У 70-х роках, коли будувалася Дніпродзержинська ГЕС, було створено спеціальну дамбу довжиною 35 км для захисту дельти річки Оріль та прилеглих земель від затоплення. Через високий рівень ґрунтових вод на цих територіях було обмежено ведення промислової діяльності, що сприяло збереженню рослинного і тваринного світу. Вчені називають цю місцевість ядром заповідника, її цінність важко виразити в звичному грошовому еквіваленті.


«Ми були дуже засмучені, коли зрозуміли, що більшу частину земель в Дніпропетровській області знищено індустріалізацією та інтенсивним сільських господарством. З величезними труднощами нам вдалося знайти всього 8% земель для майбутніх заповідників, однак цього недостатньо для того, щоб повною мірою виконати міжнародні зобов’язання», – розповів Грицан Юрій Іванович, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища, голова Дніпропетровської обласної організації «Всеукраїнська екологічна ліга». – «Робота зі створення заповідних об’єктів повинна була завершитись до 2015 року, нажаль, на сьогоднішній день освоєно тільки 2% земель. Крупна звіроферма з вирощування норки – це підприємство підвищеної екологічної небезпеки. Такі ферми категорично заборонено розміщувати в ядрі заповідника, це зведе нанівець всю титанічну роботу, виконану вченими, і знищить цінні землі. В цьому питанні не може бути ніяких компромісів».

Звіроферма повинна компенсувати збиток, завданий державі

Вчені, які особисто брали участь у створенні проекту національного природного парку «Орільський», обурені бездіяльністю прокуратури Дніпропетровської області. На їх думку, підприємство ТОВ «ВБК «Агропромінвест» не мало права вирубувати дерева і знімати верхній шар ґрунту. За даними інспекції сільського господарства, завданий збиток оцінюється в розмірі приблизно 777 760,9 грн. Однак оштрафувати звіроферму без узгодження цього питання з Кабміном неможливо, зважаючи на наявність Закону, що обмежує перевірки підприємств до кінця 2014 року. Таким чином, на даний момент в Україні склалася дуже дивна ситуація. Виходить, що для того, щоб побудувати небезпечний екологічний об’єкт, вирубати ліс і спотворити землю, узгодження цих дій з Кабміном не є необхідним, але для того, щоб перевірити підприємство і притягти керівництво до відповідальності за нанесення збитку державі, необхідно отримати дозвіл центральних органів влади.

 

«Мене вражає байдужість депутатів і чиновників Петриківського району, які дозволили знищити 40 га землі з рослинами і тваринами, занесеними до Червоної книги», – заявив Манюк Вадим Володимирович, кандидат біологічних наук, доцент кафедри Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, член еколого-туристичного об’єднання «Орлан». – «Я особисто приймав участь у вивченні цих земельних ділянок та підготовці робочої документації, це дійсно дуже цінні та унікальні території, про що ми інформували керівництво району та сіл. Контролюючі органи просто зобов’язані стягнути з ТОВ «ВБК «Агропромінвест» компенсацію за завданий державі збиток».

Останні ділянки дикої природи можуть зникнути назавжди
Інцидент, пов’язаний зі спробою підприємства ТОВ «ВБК «Агропромінвест» захопити частину земель, зарезервованих під заповідник, є не єдиним. Процес створення заповідників в Дніпропетровській області умисно стримують сільські ради, лісові господарства, державні підприємства і структури, наприклад, Міноборони, ось чому ця програма так і залишається незавершеною. Сьогодні чітко окреслилася тенденція, коли комерційні підприємства намагаються прихопити ділянки землі, на яких не встигли створити заповідники. Якщо цю тенденцію не зупинити, ми можемо назавжди втратити останні ділянки дикої природи.

 

«Таке байдуже ставлення влади і бізнесу до процесу створення заповідників позбавляє нас можливості виконати програму навіть на мінімальному рівні, – розповів Ломакін Павло Іванович, голова Дніпропетровської обласної організації «Українське товариство охорони природи». – «Сьогодні в Україні підприємців звільнили від обов’язку проводити державну і громадську екологічну експертизу, це дає бізнесу можливість працювати «з розв’язаними руками». Громадськість повинна вимагати від влади відновлення механізмів, що дозволяють ефективно контролювати підприємницьку діяльність, без цього неможливо прогнозувати і оцінювати екологічні ризики, а також повноцінно вести природоохоронну роботу».

Знищення заповідників під виглядом боротьби з бідністю та безробіттям

Створення нових робочих місць та боротьба з бідністю є найпопулярнішими мотивами і аргументами бізнесу і влади при обговоренні доцільності створення нових агропромислових підприємств. Цікаво, скільки ферм потрібно створити в Дніпропетровській області, щоб назавжди покінчити з безробіттям? Наукові співробітники з великими труднощами знайшли всього 8% земель (це менше рекомендованої площі 12%), придатних для створення заповідників, решта ділянок вже зайняті під виробництво. Дивно, що при такому високому рівні промислового навантаження в Дніпропетровській області бідність населення залишається актуальною проблемою. Швидше за все, вирішення цієї проблеми залежить не тільки від кількості тваринницьких підприємств і звіроферм. Важливо зрозуміти, що в державі створенням нових робочих місць та регулюванням мінімальних доходів населення займаються не комерційні структури, а органи влади. І саме влада зобов’язана підтримувати дрібне й середнє підприємництво, створювати умови для появи і розвитку нових секторів економіки (еко-туризм, відновлювана енергетика, рибний промисел), контролювати дотримання трудового законодавства.

 

 

«Скільки можна спекулювати на проблемі бідності та безробіття? Якщо керівництво Дніпропетровської області дійсно піклується про добробут населення, тоді необхідно приймати спеціальні програми, спрямовані на підтримку дрібного та середнього фермерства, створення умов для появи в сільській місцевості нових видів діяльності. Знищення заповідників не полегшить життя сільських жителів, підвищення їх добробуту залежить зовсім від інших заходів», – заявив Колішевський Євген Сергійович, директор Дніпродзержинської громадської організації «Голос Природи».


Опубліковано 19.11.2014
1689 переглядів | для друку