Оголошення
Підписка на електронний бюлетень


Підписавшись, ви будете отримувати анонси подій, майбутніх акцій, новини

Фінансова підтримка

 Зробіть благодійне пожертвування через online-платіж на рахунок організації

 

 

Ваша фінансова допомога дає нам можливість діяти !

Актуальні новини та події
Інформаційні партнери

 

 

 

Facebook

ВКонтакте
 

Рекомендуємо відео

«Вредные выбросы». Почему они вредны

 

RU  EN
Події
Приз «ДИНОЗАВР ДНЯ» любить Україну!
  З 29 листопада по 10 грудня поточного року, в мексиканському місті Канкут, проходить 16-та міжнародна конференція Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Перша кліматична конференція відбулася ще у 1992 році в Бразилії, в Ріо-де-Жанейро.

 

  На конференції в Мексиці зустрілися офіційні делегації з 193 країн світу, в тому числі з України. У переговорному процесі також беруть участь спостерігачі від громадських екологічних організацій та незалежні експерти. Міжнародні переговори в Канкуті проводяться для укладання нової угоди зі скорочення викидів парникових газів, яка замінить Кіотський протокол, термін дії якого закінчується в 2012 році. На думку незалежних експертів і спостерігачів, вірогідність підписання нової угоди на поточних переговорах дуже мала, зважаючи на наявність серйозних розбіжностей між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Від переговорів, зокрема, чекають домовленостей щодо створення спеціального фонду для фінансування в країнах, що розвиваються, проектів з адаптації до кліматичних змін.


Наявність спірних питань гальмує переговорний процес

   З перших днів переговорів делегати намагаються вирішити спірні питання, через які на минулих переговорах у Копенгагені не вдалося скласти і підписати нову міжнародну угоду. Представники розвинених країн вважають, що всі країни, в залежності від своїх фінансових можливостей, повинні брати участь у наповненні глобального фонду, створення якого необхідно для надання допомоги державам, які постраждали через кліматичні зміни. Деякі делегації від високорозвинених країн (Японія) вимагають, щоб США, Китай та Індія обов'язково підписали майбутній договір і взяли на себе адекватні зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів. На сьогоднішній день США є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища, а Китай та Індія за обсягом виробництва (ВВП на душу населення) не можуть розглядатися, як країни з перехідною економікою.


Експерти вважають, що необхідно брати більш серйозні зобов'язання зі скорочення викидів
   Експерти міжурядової групи вчених, створеної при ООН, вважають, що необхідно брати більш рішучі зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів. Незважаючи на спад виробництва в 2009-2010 роках, обсяг викидів парникових газів у світі зростає. У минулому вчені заявляли про необхідність утримання потепління на рівні 2 градусів Цельсія, сьогодні пропонується за мету взяти 1,5 градусів. Це пов'язано з тим, що внаслідок зміни клімату з'являються нові негативні фактори, на які складно впливати людині. Наприклад, відступ вічної мерзлоти в тундрі призвів до пожвавлення боліт і збільшення викидів метану.

Екологи вимагають від делегатів думати глобально та діяти рішуче

   Активісти екологічних організацій вимагають від делегатів не зводити дискусії до відстоювання економічних інтересів своїх держав. Відсутність глобального мислення заважає офіційним учасникам конференції підписати угоду, яка диференційовано зобов'язала б всі країни докласти зусиль для недопущення кліматичної катастрофи. Громадські представники вимагають відмовитися в майбутній угоді від торгівлі квотами, тому що цей механізм на практиці не призводить до зниження промислових викидів. Наприклад, якщо Росія і Україна будуть продавати свої вільні квоти, більшість заходів, які спрямовані на конкретне зниження викидів вуглекислого газу та інших емісій, не будуть реалізовані в Європі. Торгівля квотами дозволяє розвиненим країнам відкуповуватися і насправді не скорочувати власні викиди. У свою чергу, отримані кошти не завжди використовуються за цільовим призначенням, як це відбулося в Україні. У підсумку виходить, що обидві сторони, що продає й купує квоти, насправді не скорочують свої викиди.
   Особливу занепокоєність викликає наявність у списках заходів щодо стабілізації кліматичних умов проектів, спрямованих на розвиток атомної енергетики. Це цілком може означати отримання коштів з глобального кліматоохоронного фонду для будівництва нових ядерних блоків. Проти розгляду проектів розвитку ядерної енергетики, як способу стабілізації викидів парникових газів, активно виступають громадські організації різного спрямування (екологічні, феміністські).
   Цікавий спосіб боротьби з пасивною поведінкою делегатів був запропонований міжнародною організацією Грінпіс (GREENPEACE), яка вважає, що учасники конференції багато їдять і дуже мало пересуваються, замість того, щоб активно брати участь у різних сесіях та засіданнях конференції. Активісти Грінпіс пропонують делегатам добровільно прикріпити до своїх костюмів лічильник, який підрахує відстань, що була пройдена учасником за період проведення конференції. Усіх переможців Грінпіс обіцяє нагородити особливими призами.

Активісти громадських організацій в футболках, на яких зображені прапори різних держав,  засунули свої голови в пісок, з метою продемонструвати таким чином те, що урядові делегації «закривають свої очі» на проблему зміни клімату. Небажання брати рішучі зобов’язання по зменшенню викидів парникових газів екологи називають «струсевою політикою»

   Активісти громадських організацій в футболках, на яких зображені прапори різних держав, засунули свої голови в пісок, з метою продемонструвати таким чином те, що урядові делегації «закривають свої очі» на проблему зміни клімату. Небажання брати рішучі зобов’язання по зменшенню викидів парникових газів екологи називають «струсевою політикою».



Отримання українською делегацією призу «Динозавр дня» стало неприємною традицією

   У ході переговорів Україна в черговий раз отримала приз «Динозавр дня» за лобіювання перенесення невикористаних квот на термін дії нової угоди. Відео з церемонії нагородження можна подивитися за посиланням:

http://www.youtube.com/watch?v=TeCtzZLsFMo&feature=player_embedded

    Сьогодні Україна викидає близько 45% парникових газів від дозволеної кількості Кіотським протоколом і тому має вільні квоти на викиди. Однак наявність вільних квот в Україні пов'язана зі спадом виробництва, а не виконанням проектів зі скорочення викидів в промисловості. Відсутність кліматоохоронної політики на державному рівні призвела до того, що проекти зі зниження викидів парникових газів не були реалізовані ні в одному із секторів національної економіки (промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт). Так, наприклад, в Дніпродзержинську планувалося реалізувати проекти з уловлювання та утилізації газоподібних викидів на підприємствах коксохімічної та металургійної промисловості, уловлювання метану на міському звалищі, модернізації системи централізованого опалення. Ці заходи залишилися нереалізованими через слабко підготовлену документацію. Прохання місцевої влади Дніпродзержинська та екологічної організації «Голос Природи» до керівництва Міністерства охорони навколишнього середовища і Національного агентства зелених інвестицій провести для місцевих підприємств семінар з роз'яснення механізмів Кіотського протоколу залишилося без уваги. Не дивно, що в кінцевому рахунку жодне промислове підприємство в Дніпродзержинську так і не змогло скористатися механізмами міжнародної угоди для скорочення шкідливих викидів. Скромні наміри щодо скорочення викидів парникових газів, небажання брати участь у наповненні глобального кліматоохоронного фонду, нездатність відзвітувати за використання коштів, отриманих від продажу квот, характеризує позицію України як нерішучу і неконструктивну.
  Не дивно, що приз «Динозавр дня» українська делегація вже традиційно отримує на кожних міжнародних переговорах зі зміни клімату.


Довідка

   Торгівля квотами - купівля або продаж дозволів на викиди парникових газів. Всі зобов'язання по скороченню викидів розглядаються від рівня викидів 1990 року, - цей рік розглядається як базовий. Розвинені держави практично не мають вільних квот, тому зобов'язані скорочувати свої викиди шляхом виконання проектів зі скорочення викидів або шляхом придбання у бідних країн вільних квот. У свою чергу, країни, що розвиваються, повинні використовувати отримані гроші для зменшення шкідливих викидів. На практиці цей механізм не дав можливості знизити негативний вплив промисловості на навколишнє середовище.

Опубліковано 13.12.2010
1295 переглядів | для друку